Gaggenau

У яскравому полум’ї.

У кузні «Бленхайм» (Blenheim Forge) троє молодих ковалів
завзято практикують стародавню техніку ковальства,
намагаючись відродити її традиції.

Ранок п’ятниці. Наближаючись до опор залізничних шляхів біля станції Пекхем-Рай на південному сході Лондона, ви почуєте над головою гуркіт потягів. Дуже скоро до цього гуркоту додаються брязкіт і важкий стукіт — саме ці звуки супроводжують роботи з металом. Вони лунають з кузні «Бленхайм» — невеличкої майстерні, розташованої в затишному закутку, де вручну виготовляються кухонні ножі для справжніх поціновувачів, кількість яких невпинно зростає. Серед них багато шеф-кухарів, які працюють у цій колись занедбаній, а тепер модній місцевості. Усередині — пил, чорна кіптява та безліч металу. У ковальській печі палає яскраве полум’я. Молодий бородатий хлопець у зашкарублому фартуху та рукавицях підтримує вогонь. Усе це нагадує сцену з давньогрецького міфу, в якому титан Прометей краде вогонь з Олімпу, щоб поділитися ним із простими смертними. Утім, ця кузня дуже сучасна. Вона є одним із найдивовижніших феноменів сучасної Британії: молодь, яка закінчує коледжі дизайну та мистецтв, виносить звідти пристрасть до старовинного ремесла та палке бажання відродити стародавню майстерність.

«Щоб зробити ідеальний ніж, треба докласти чимало зусиль», — пояснює Джон Варшавскі (Jon Warshawsky). Команда молодих ковалів у цій кузні включає Джона та двох його друзів, Джеймса Росс‑Гарріса (James Ross-Harris) та Річарда Уорнера (Richard Warner). Вони познайомилися у відомому коледжі Голдсмітс на півдні Лондона. Після кількох років експериментів і — у випадку Річарда — подорожей вони заснували власний бізнес три роки тому і зараз виготовляють два види клинків: методом візерунчатого зварювання (так звана дамаська сталь) та з тришарової сталі. «Дамаський клинок — це клинок з двох видів сталі, які сплавляють кілька разів для створення металевої заготовки, що складається з кількох шарів сталі, — пояснює Варшавскі. — Тришарові леза створюються з шару блакитної легованої сталі Hitachi». Ця сталь, яка імпортується з Японії та закуповується в Німеччині, вважається найкращою серед виробників ножів. «У неї надзвичайно тонка зерниста структура, яка не містить жодних домішок». Крім того, ця сталь коштує чимало грошей. «Один лист такої сталі розміром 2,5 на 63,5 см коштує 25 євро. Утім, під час роботи з нею одразу відчувається різниця».

З блакитною легованою сталлю важко працювати, але з неї можна виготовити краще лезо, яке легше піддається загостренню. Зараз команда працює над дамаським клинком: два види сталі — одна твердіша, інша міцніша — накладаються одна на одну та сплавляються при температурі понад 1000 °C у печі, яка працює на суміші коксу та вугілля, щоб забезпечити мінімальне окиснення сталі. Видовжена заготовка нарізається на коротші шматки, які знову накладаються між собою та сплавляються повторно. «Ніж формується за допомогою кування на залізному ковадлі та полірування профілю кутовою шліфувальною машиною, доки він не стане достатньо тонким для утворення гострого краю», — пояснює Варшавскі. Загартування ножа відбувається при нагріванні металу до нижчої температури (приблизно до 750 °C) і подальшому швидкому охолодженні шляхом занурення в масло. Потім виріб знову й знову піддають куванню й поліруванню. Виготовлення клинка завершується на шліфувальному верстаті з круглим каменем, який постійно оббризкується водою. Далі настає черга стрічкової шліфувальної машини, яка поступово зменшує зернистість наждачного паперу при кожній наступній обробці. Після цього задня частина клинка, яка називається черенком, вставляється в цільний шматок дерева, сформованого у гладку рукоятку. Нарешті лезо загострюється на японських дрібнозернистих точильних каменях.

«Якість сталі, клинок, баланс і рукоятка — усе має бути відповідним і якісним», — зазначає Варшавскі. За його словами, чотири найважливіші ножі на кухні — це ніж шефа для загальної нарізки, малий ніж для очищення та дрібного нарізання овочів, обробний ніж і ніж для хліба. І вони повинні бути не просто гострими. «Для кожного зазначеного виду робіт лезо має бути відповідного розміру».

Кузня «Бленхайм» є одним із найдивовижніших феноменів сучасної Британії: молодь, яка закінчує коледжі дизайну та мистецтв, виносить звідти пристрасть до старовинного ремесла та палке бажання відродити стародавню майстерність.

Обслуговування ножів, виготовлених у цій кузні, також є важливою частиною роботи. Майстри радять насухо витирати ніж одразу після використання. «Якщо залишити його мокрим, він швидко іржавіє. Навіть з усіма цими запобіжними заходами з часом на лезах утворюється наліт. Це добре, оскільки він захищає лезо від подальшого іржавіння». Що ще треба робити, щоб ніж служив якомога довше? «Ніколи не мийте ніж у посудомийній машині. Змащуйте його маслом час від часу. Загострюйте раз на місяць. Цим ножам потрібно приділяти більше уваги, ніж звичайним, але вони слугуватимуть вам усе життя».

На сайті кузні сказано: «Ми намагаємося працювати повільно й уважно, навмисно уникаючи автоматизації будь-якої частини процесу». На створення деяких кухонних ножів ці хлопці можуть витрачати до 40 годин залежно від виду леза. Найдорожчий ніж кузні, призначений для нарізання м’яса, риби й овочів, створюється з понад 300 шарів чистого нікелю й заліза з основою з блакитної легованої сталі. Коштує такий ніж 550 євро. Однак досить легко зрозуміти, чому так багато клієнтів збирають у себе цілі колекції ножів виробництва кузні «Бленхайм» та повертаються сюди із замовленнями знову й знову. Предмети, виготовлені вручну, мають гідність і багатство, яких позбавлені аналогічні предмети, створені на автоматизованому конвеєрі. «Це більше нагадує автомобіль „Формули-1“, а не звичайну серійну машину, — посміхається Варшавскі. — Ось чому ми наполягаємо на тому, щоб увесь процес виробництва проходив у нашій майстерні. Тоді ми можемо чесно стверджувати, що виготовляємо ножі власноруч від початку до кінця. Наші ножі — стовідсотково виготовлений вручну виріб, створений у Пекхемі».

Текст: Джозефіна Гревер (Josephine Grever)

Фото: Фред Макгрегор (Fred MacGregor)

www.blenheimforge.co.uk

«Ми наполягаємо на тому, щоб весь процес виробництва проходив у нашій майстерні. Тоді ми можемо чесно стверджувати, що виготовляємо ножі власноруч від початку до кінця».

Більше інформації: Дизайн і культура

  • Садівник
    Усесвіту.

    Більше
  • Подорож як місце призначення.

    Додатково
  • Живописні ідеї для сучасної скандинавської кухні.

    Додатково
  • Поезія для стін.

    Додатково
  • У яскравому полум’ї.

    Ще
  • Мистецтво, створене руками

    Ще
  • Нове мистецтво
    для підлоги

    Ще
  • Світло — це
    якість життя.

    Ще
  • Дизайнер
    із власним стилем.

    Ще
  • Ті, що граються
    зі світлом.

    Ще
  • Коли дизайн
    перетворюється на магію.

    Ще
  • Усе
    сяє.

    Ще
Назад 1 12 Вперед