Gaggenau

Мистецтво,
створене руками

Намагаючись догодити клієнтам, які хочуть чогось особливого, дизайнери нового покоління відроджують давно минулу моду на вироби ручної роботи.

«Що таке розкіш?» – так називається виставка, що проходить у Музеї Вікторії та Альберта. Діаманти? Приватний літак? Це своєчасне запитання. Адже західні споживачі почали переосмислювати причини для щастя – вони розуміють, що дизайнерські речі не такі важливі, як нематеріальні блага, як-от час, спокій чи здоров’я. Також на піку популярності зараз предмети ручної роботи. «Людей цікавить якість і традиційні технології», – каже Марк Гендерсон, президент кравецької компанії Gieves & Hawkes, що на вулиці Севіл-Роу, і співзасновник організації The New Craftsmen у Мейфер, виставковий зал якої відкрився 2014 року. The New Craftsmen слугує платформою для найкращих майстрів Великої Британії, завдяки якій вони можуть отримувати нових замовників із різних куточків світу. А Мейфер, що є осередком хорошого життя, чи не найкраще розташування для такої організації.

«Пляшка води в Сахарі – це розкіш. Яке суб’єктивне та майже непотрібне слово», – каже 26-річний гончар Метью Ворнер. 2012 року він записався на курс кераміки в художньому коледжі Кембервелл, згодом проходив практику у відомого сучасного гончаря Джуліана Стера, а тепер працює в його студії в Іст-Далвічі. Метью придбав власний гончарний круг після великого замовлення від The New Craftsmen. «У мене замовили обідній сервіз на 114 осіб», – розповідає він. Для створення простих плавних форм він використовує глиняну суміш власної розробки, рецепт якої зберігає в таємниці. «Важко втриматися на плаву», – зізнається. «Але я займаюсь улюбленою справою й майже заробляю цим на життя. Я відчуваю, що взявся за це діло в правильний час».

За словами Метью Ворнера саме центр нових ремесел The New Craftsmen відновив моду на майстерну ручну роботу. «Нарешті це сталося», – додає різнопрофільний дизайнер Лола Лелі з лондонського передмістя Волтемстоу. Вона працює з деревом, шкірою, склом і тканиною. Їй 35 років, народилася в Ханої й живе в Англії з восьми років. Лола стала знаменитою 2012 року. До випускного екзамену в Королівському коледжі мистецтв вона розробила дизайн для одного з ресторанів, включно з меню, столовими приборами й іншими деталями. З тих пір у неї повно замовлень: як не бронзова інсталяція для виставки Алена Джонса, то розробка робочої форми в співпраці з Лондонським коледжем моди. Вона з оптимізмом дивиться в майбутнє. «Клієнти завжди відрізнять хороше від поганого», – каже вона.

Видувні скляні вироби ніжних кольорів. Майкл Рух каже, що найважливіші елементи його роботи – це чуттєвість, відчуття міри та висока зосередженість. www.michaelruh.com

Можливо, саме тому в Лондоні зараз так багато зайнятих ремісників. У Вулиджі дизайнер меблів Себастіан Кокс, відомий своїми столами та стільцями з екологічно чистої деревини, захоплено розповідає про недооцінені породи дерев, як-от вишня з британських лісів. «Вишня гарно пахне, її багато й вона добре сохне. Ми б хотіли трішки змінити світ, привнісши в нього красиві предмети, які служитимуть ціле життя», – каже Себастіан Кокс.

Це також девіз ювеліра Ндіді Екубіа, чия родина походить із Нігерії. У своїй студії на півдні Лондона вона відбиває плаский шматок переплавленого срібла, доки не з’явиться виразна патина та «ритмічна» форма, завдяки яким Ндіді стала відомою. «Виготовлені вручну вироби не купують заради інвестиції», – підкреслює вона. «Майстер вкладає в них багато любові та праці, і саме це цінують покупці».

Ідеально пропорційні столи та стільці з відходів деревини. Мебляр Себастіан Кокс прагне хоч трохи змінити світ, створюючи красиві предмети. www.sebastiancox.co.uk

У склодува Майкла Руха, який народився в місті Сент-Пол (Міннесота), день починається о шостій ранку. «Лише влітку», – зазначає він. Видувши майже за 45 хвилин вазу у своїй майстерні в Тулс-Хіл неподалік Брікстона, він закладає її у випалювальну піч і витирає піт із носа. У кімнаті, до якої ведуть кілька крутих сходинок, знаходиться його комп’ютер і довгий стіл. На ньому розставлено обідній сервіз для Келвіна Кляйна та лампи для магазину Conran. «Мені подобається ідея використовувати вишукані предмети в повсякденному житті», – каже Майкл Рух. «Як на мене, світ настільки штучний, що створювати предмети вручну стало необхідним для підтримання душевної рівноваги».

Витончена кераміка досконалих простих форм. Гончар Метью Ворнер зачарований тисячолітньою традицією виготовлення порцелянових виробів. www.matthewwarner.co.uk

Майкл Рух переконаний, що люди втомилися від бездумного споживання й шукають те, що принесе їм душевне задоволення. «Вони хочуть, щоб предмет виражав сторону, яку вони б хотіли бачити в собі», – каже він.

Ідея зрозуміла: масове промислове виробництво корисне й потрібне, проте лише тонка робота майстра здатна зачепити струни душі. Це і є справжня розкіш.

Текст: Джозефін Гревер

Фото: Джон Спінкс

www.thenewcraftsmen.com

Дерево, шкіра, скло й тканина – ось матеріали для експериментів. Лола Лелі вважає, що предметам серійного виробництва не вистачає дрібних недосконалостей. www.lolalely.com

Більше інформації: Дизайн і культура

  • Садівник
    Усесвіту.

    Більше
  • Подорож як місце призначення.

    Додатково
  • Живописні ідеї для сучасної скандинавської кухні.

    Додатково
  • Поезія для стін.

    Додатково
  • У яскравому полум’ї.

    Ще
  • Мистецтво, створене руками

    Ще
  • Нове мистецтво
    для підлоги

    Ще
  • Світло — це
    якість життя.

    Ще
  • Дизайнер
    із власним стилем.

    Ще
  • Ті, що граються
    зі світлом.

    Ще
  • Коли дизайн
    перетворюється на магію.

    Ще
  • Усе
    сяє.

    Ще
Назад 1 12 Вперед