Gaggenau

Народжений з духу
природи.

У баденській винокурні Stählemühle завдяки сучасним знанням і
багатовіковій майстерності створюють унікальні дистиляти. Своєю цінністю
вони завдячують плодам з некультивованих фруктових садів, травам і диким фруктам.

На запитання про свою професію Крістоф Келлер (Christoph Keller) відповідає: «Я — самогонник». Це звучить приблизно так, якби Карл Лагерфельд стверджував, що він займається пошиттям сорочок. Крістофу Келлеру належить Stählemühle, один з найоригінальніших і найкращих спиртових заводів Німеччини, місце паломництва шанувальників справжніх дистилятів. Але навіть ті щасливчики, які знайшли шлях до усамітненого, ідилічною двору в Баден-Хегай, можуть побачити або спробувати не так і багато, адже власник має тверду позицію — ніякої публіки! У цьому затишному місці серед полів, лугів, засаджених фруктовими деревами, пасовищ і садів працюють, та тільки в тиші. Так відбувається не через каприз або сором’язливість, а через необхідність у фокусуванні й концентрації лише на сенсі життя й пристрасті, які тісно пов’язані з особистою історією Крістофа Келлера.

Рішення переїхати сюди з родиною, до старого млина на пагорбі, з вершини якого можна побачити Боденське озеро, прийшло з іншого життя. Тоді він ще працював видавцем книг з мистецтва. Млин він знайшов через оголошення про нерухомість. Побачив і купив. Так прозаїчно розпочалася історія, яка так романтично продовжувала розвиватися. А все тому, що на подвір’ї млина була винокурня з історичною ліцензію на винокуріння, яка могла стати недійсною, так і не будучи використаною. Так Келлер несподівано зайнявся дистиляцією, розробив виробництво і був зачарований мистецтвом винокуріння, корені якого сягають в середні віки.

«Зараз, як і тоді, самогонник перебуває в пошуках квінтесенції, п’ятого елементу, крім наявних чотирьох: вогню, води, повітря і землі. Він за своїм походженням є алхіміком», — говорить Келлер і почувається явно комфортно, овіяний подихом таємниць.

Приміщення, в якому працює могутній мідний дистиляційний апарат, дійсно трохи схоже на лабораторію. Тут можна побачити скляні колби й кулеподібні пляшки, шланги, трубки й посудини всіх розмірів. Тут пахне фруктами, травами й спиртом, відчувається запах бродіння й солодкий аромат. Насправді те, що відбувається в котлі, за гроші не купиш: мезга, основа для шнапсу й дистиляту, — це результат щоденної роботи. У ній сконцентровано все: середовище, ландшафт, клімат, рослинність та, не в останню чергу, «хороший дистилят» самого майстра.

Крістоф Келлер відмінний ботанік. Він об’їздив всю місцевість в пошуках історичних сортів плодових рослин, диких фруктів, які він збирає з кущів і лісових галявин. На місці розташування Stählemühle він має колекцію старих корінних сортів сливи й посадив алею диких фруктових дерев, на якій поруч добре ростуть дика горобина й мушмула, глід і шипшина, горобина звичайна й кизил звичайний. Звичайно, є також трав’яний сад, звідки беруть полин для обмеженого виробництва абсенту.

Людина та її дух: Крістоф Келлер експлуатує винокурню з майже науковою точністю, завжди перебуває в пошуках квінтесенції.

Багатство цих знань є одним з рецептів успіху Stählemühle. «І хороший ніс», — додає Келлер, посміхаючись. Він — нюхач, а не дегустатор. Алкоголь цікавить його тільки тому, що він виступає носієм аромату. Аромати, їх складність й можливі комбінації створюють моменти натхнення, які використовує Келлер: «Perfectio in spiritu» — так звучить його девіз, «досконалість у спирті» — лозунг та заклик одночасно.

Коли його запитали про моменти щастя, він назвав саме ті секунди, під час яких кришталево чиста цівка дистиляту нарешті витікає з трубки. Потім спирт і аромат поєднуються воєдино. Вони проходять декілька етапів очищення водою, і ще трохи в певному (таємничому) місці знову огортаються й пронизуються ароматом свіжих фруктів, щоб врешті-решт вийти з дистиляційної установки у вигляді високоякісної рідини.

До тих пір, поки нарешті настане момент щастя, благородний матеріал, врешті, опиниться в склянці, має пройти ще якийсь час. До того моменту дистилят і шнапс відпочивають в приміщенні для дозрівання, простому бетонному підземному приміщенні з полицями для сферичних скляних пляшок. Промарковані вмістом алкоголю й датою перегону, вони дозрівають тут, в прохолоді та темряві, протягом різних проміжків часу до початку розливу.

Пізніше на цьому етапі спостерігачеві стає зрозумілою висока вартість такої продукції. Найдорожчий напій («Дика горобина з долини Верхнього Дунаю») цілком справедливо може зайняти своє місце поряд зі справжніми парфумами. Але, на відміну від більшості парфумів, мова йде про витончений дистилят з ароматом мигдалю, марципану й трав, про чистий натуральний продукт — надзвичайно рідкісний, оскільки дика горобина, споріднена зі звичайною горобиною, потребує надзвичайно кропіткого збору й перебуває в тутешніх краях під загрозою зникнення.

Асортимент включає приблизно 240 різних сортів, у тому числі й екзотичних, таких як «Ванільний бурбон з Мадагаскару», «Дистилят з олії японської м’яти» або «Чайний дистилят з ханібуш (медовий кущ)» з масиву Кедрових гір у Південній Африці. Не меншу цікавість викликає «Дистилят боровика з Хегау», «Чорний трюфель з П’ємонту» або «Цибуляний дистилят з Хьорі Булле»: це делікатеси, які в основному використовуються у вишуканих стравах високої кухні. Лідером продажів протягом деякого часу є «Сицилійський кривавий апельсин Моро» — незрівнянний інтенсивний цитрусовий вибух для носа і піднебіння, який відразу ж закарбовується в пам’яті.

Педантична ґрунтовність та витончені техніки забезпечують Stählemühle екстраординарні результати перегону.

Сорти настільки різноманітні, що Крістоф Келлер називає їх своєю «бібліотекою ароматів». Задоволення від пошуку та збору врожаю він, напевне, успадкував зі свого колишнього життя. Можливо, там видавцеві зустрівся самогонник. Напевно, це також може бути поглядом на всю картину, яку він створив своєю працею. Ось як він сформулював своє власне кредо: «У квінтесенції дистиляту ми можемо настільки осягнути внутрішні багатства світу і сутність природи, наскільки це дозволяє нам зробити не розум, а лише наші почуття: натхненні задоволенням, знайомі з пам’яті, окрилені пристрастю та рухомі великою цікавістю».

Ферма та млин не призначені для відвідування. Можливості здійснювати покупки на місці немає. Щасливі ті відвідувачі, які можуть зазирнути за лаштунки дому та амбару кожні два роки під час «днів відкритих дверей», щоб «вдихнути» аромат благородних спиртних напоїв, лікерів та шнапсу.

Текст: Вольф-Крістіан Фінк (Wolf-Christian Fink)

Фото: 13Photo

www.staehlemuehle.de

Джин Monkey 47 виробництва Stählemühle став популярним у всьому світі та створює економічну основу для експериментів з екзотичними сортами.

Більше інформації: Кулінарія та вино

  • Кава – це культура

    Більше
  • Ігри з вогнем.

    Додатково
  • Нові часи.

    Більше інформації
  • Народжений з духу
    природи.

    Більше інформації
  • Смак землі

    Ще
  • «Дикий хлопчик»
    виноробства

    Ще
  • Пити
    справжні зірки.

    Ще
  • Найкращі у світі
    нові винні бари.

    Ще
  • Експерименти зі
    смаком та почуттям.

    Ще
  • Сіль
    життя.

    Ще
  • Диявол
    біля плити

    Ще
  • Смак
    Норвегії.

    Ще
Назад 1 12 Вперед